«Щоденники Вишеньки» — серія мальованих історій про дівчину-детектива-письменницю на ім’я Вишенька, що розгадує таємниці, заховані всередині людей (адже всі ми маємо що приховати, чи не так?). Однак, це лише короткий опис, а насправді все набагато цікавіше й куди глибше, ніж здається.
Оригінальна назва звучить як «Les Carnets de Cerise», бо цей дитячий комікс був створений Жорісом Шамбленом та Орелі Нейре у 2012 році. Наразі у Франції вийшло 5 томів та один спецвипуск до Дня Святого Валентина, які вже встигли отримати кілька нагород та відзнак.
Полюбляючи перечитувати «Маленького принца» та інші французькі книжки, ми вирішили дізнатися: «Хто така ця Вишенька?» та «Чи буде вона цікава не тільки дітям?». Вирішити ці складні питання нам допомогло видавництво Nasha idea, яке надало нам на огляд два перших Тома з українським перекладом.
Отже, не будемо затримуватися. Уперед до пригод коміксу!
Дизайн та стиль
Як кажуть: «По одежі зустрічають…», тож не будемо робити виняток і теж поглянемо спочатку на обкладинку. Тут усе чудово:
- «казковий» дизайн із глянцевим написом та зображенням головної героїні;
- формат А4 у твердому переплеті, тож загубити чи порвати комікс буде складно;
- кожен том має свій відмінний колір.
Хоча формат і здається завеликим, проте комікс не важкий, бо містить усього 80 сторінок (яких вистачає аби розказати коротку, але глибоку та цікаву історію).
Що ж всередині?
«Щоденники Вишеньки» — мальопис, що має дещо… незвичний стиль (у хорошому сенсі):
- Є стандартні для коміксів «віконця», проте вони не прямокутні, а мають розмиті контури, що робить їх більш казковими.
- Ви не побачите різнокольорових звукових ефектів, на кшталт «ПЛЮХ!», «ФЬЮТЬ!» тощо. Іноді трапляються аналоги, типу «Хлоп», однак вони виповненні в тому ж стилі, що і звичайний текст. Через це вони не привертають зайвої уваги, а також це робить комікс менш схожим на мультик для немовлят.
- «Хмаринки» також мають свій особистий стиль.
Загалом такі зміни були впроваджені аби, насамперед, сподобатися дітям і познайомити їх із коміксами. Крім того, такий менш «різкий» стиль не повинен лякати, а навпаки — спонукати до перегляду картинок та читання тексту. Тобто, «Щоденники Вишеньки» це своєрідний компроміс між дитячою літературою та коміксами (не тільки в дизайні, а й у сюжеті, однак про це пізніше).
Персонажі та довкілля виглядають досить мило та «лампово» з легкою французькою ноткою. На душі стає тепло під час перегортання кожної сторінки й хочеться придивлятися до всіх дрібничок, яких тут безліч! Комікс особливо сподобається фанатам мультсеріалу «Ґравіті Фолз», бо всередині заховано безліч цікавинок та відсилок.
Взагалі, дизайн схожий на короткометражні мультфільми від Disney чи Pixar (у їхні кращі часи). Наприклад, у першому Томі «Завмерлий зоопарк» відчувається тема осені: жовті кольори, падаюче листя, легкий вітрець. У другому ж «Таємнича книга» вже літня атмосфера: канікули, басейн, відпочинок тощо.
Тепер поговоримо про головну фішку. «Щоденники Вишеньки» — це не лише комікс, а й… щоденники! Так, мальопис складається не тільки з блокових картинок із текстом, а й із нотатків Вишеньки, її малюнків та фотографій. Це не лише «розбавляє» комікс, а й чудово доповнює його. Завдяки цим вставкам ми сильніше заглиблюємося у світ і почуття головної героїні. Тобто тепер не Вишенька дізнається чужі таємниці, а ми дивимось у її власні.
Зокрема, цікаво познайомитись із новим персонажем, а потім поглянути, як юна письменниця-детектив малює його в себе в щоденнику. Подібні записи дуже чітко вплетені в комікс, і часто виступають у ролі передмови чи епілогу історії.
Це знову ж таки нагадує «Ґравіті Фолз» та тамтешні таємничі щоденники які можна роздивлятися годинами. За таку ідею автори заслуговують величезний плюс до своєї кишені, однак із цим є й невелика проблема… Зазвичай такі записи містять багато тексту, що, мабуть, буде цікаво більше дорослим, ніж дітям. Однак, це однаково в сотні разів краще, ніж бездушно надрукований текст.
Серед невеликих цікавинок також є інтерактив із читачами наприкінці кожного коміксу, де Вишенька ламає четверту сітну і просить читачів допомогти їй щось намалювати чи написати. Фанатам Дедпула присвячується!
Через такий незвичний стиль є й мінорні недоліки, які з’являються рідко й істотно враження не псують, проте згадати їх усе ж варто:
- Всі хмаринки мають однаковий стиль, через це не завжди зрозуміло, чи це слова персонажа, автора, чи взагалі думки;
- У персонажів велика відстань між очима, тому іноді коли вони кудись дивляться, є враження, що одне око на вас, інше — на Кавказ;
Персонажі
Вишенька Арман (Армани) — 10-річна дівчинка, що хоче стати письменницею, як її кумир — пані Садовська. Вона обожнює розгадувати таємниці, особливо ті, що ховають у собі люди. У гонитві за цими загадками вона перевтілюється в детектива й робить усе можливе аби розкрити сутність кожного. На перший погляд, це звичайна дівчинка, що живе авантюризмом та мріями. Однак, прочитавши перші два Томи, зрозуміло, що її особистість не така проста і складена із багатьох чинників.
Вона завжди робить усе що хоче, потребує допомоги від друзів, але водночас не помічає їхніх бажань. Сама Вишенька каже, що любить свою матір, але рідко з нею розмовляє, а якщо й говорить, то зазвичай бреше.
На цьому тлі вже можна побудувати цікаві теорії! Бо, наприклад, нам не відомо хто батько дівчинки, тож можна припустити, що він загинув чи покинув сім’ю ще давно. Через це матір вимушена постійно працювати, щоби прогодувати себе й доньку, а через щільний графік у неї не вистачає часу на її виховання.
Тож дівчина знайшла «материнську опіку» в іншій жінці — в Анабель Садовській, яка постійно рада допомогти та дати пораду. До того ж вона займається улюбленою справою Вишеньки — письменництвом. Також Вишенька, схоже, ніколи не знала свого батька, бо не відає від кого в неї таке прагнення до розгадування таємниць. Каже:
Я завжди так робила, із самого дитинства. Навіть не знаю, звідки це в мене?
Вишенька
Це явно не схоже на матір, тож може її батько був детективом, і його трагічно завалило камінням? Надто сумний варіант для дитячої книжки, скажете ви, але розгадуючи таємниці людей, Вишенька розкриває й більш сумні сюжети їхнього минулого.
Автори не прямим текстом обговорюють теми війни, смерті, втрачених можливостей та безперспективного майбутнього. Сама героїня в другому Томі робить доволі депресивні записи у своєму щоденнику:
Як хотілося б, аби дівчата були тут, щоби ми могли разом сміятися… Іноді я себе ненавиджу.
Вишенька
До речі, подруги! Вишенька знайомить нас із буркотливою Ерікою та доброю любителькою фотографувати — Ліною. Вони істотно сюжет не рухають, однак цікаві їхні взаємодії з головною героїнею та розвиток відносин між ними. Знову ж таки, ті хто любить придивлятися обов’язково зрозуміють всю складність характеру цих персонажів, що робить цей комікс цікавим не тільки для дітей, а і для дорослих.
Сюжет
Що ж перейдемо до начинки цього мальопису! З огляду на перші два Тома історії всіх книг не об’єднані якимсь великим містичним сюжетом. Кожен комікс — це невеликий епізод, де Вишенька розкриває таємницю «загадкової» людини. І знову ж таки, історія цих персонажів може бути не завжди веселою, як і її фінал, що може видавити скупу сльозу навіть у брутальних читачів.
У другому Томі часто робляться відсилки до першої книги, однак це істотно на сюжет не впливає. Тож єдиною річчю, що об’єднує книги, є цікаві герої зі складними характерами, які поступово ростуть та розвиваються, про що ми, в принципі, уже і сказали.
Тепер коротко й без гучних спойлерів розповімо про що йде мова в першому та другому Томах.
1 Том «Завмерлий зоопарк»
У цьому коміксі Вишенька та друзі помічають загадкового чоловіка, забрудненого у фарбу, який постійно з’являється в парку, однак його ніхто з місцевих не знає. На перший погляд — це просто пенсіонер, що розмальовує паркани, чи щось таке, проте насправді «пан Загадкін» має глибоку історію про тяжкі втрати минулого. Навіть здавалося б позитивний кінець залишає вас із роздумами про свої вчинки й майбутнє…
Ух, цікаво? А це лише перша частина!
2 Том «Таємнича книга»
У цей раз детектив Вишенька познайомить нас з історією загадкової бабусі, що постійно в один і той самий час їздить до бібліотеки. Нагадує літніх людей, що постійно кудись «подорожують» із величезними сумками. Однак, ця героїня має вагомий мотив, дізнавшись про який, у вас неодмінно тьохне сердечко.
Вишенькисновки
Отже, це мальовничий комікс, що може бути місцями веселим, ламповим, а іноді й сумним. Він має сподобатися молодшій аудиторії своїми малюнками та цікавими «щоденниковими» вставками. Більш дорослим читачам «Вишенька» сподобається своїми персонажами та глибокими історіями з цікавими деталями. Загалом ситуація схожа на анімаційний мінісеріал «За садовим парканом», який знайшов свою аудиторію як серед дітей, так і серед дорослих.
Якщо ж вас зацікавила історія рудоволосої письменниці-детектива, то придбати цю чудову серію коміксів можете у видавництва Nasha idea, яке згодом планує випускати не тільки комікси для дітей, а і для підлітків та навіть мангу!