Тисячі фанатів по всьому світу, більше десятка фільмів (це з урахуванням спін-оффів), і мільярдні збори в прокаті. Все це «Зоряні Війни», космоопера, яка є однією з наймасштабніших і значущих франшиз в історії кіно.
Але, рано чи пізно, історія родини Скайвокерів, що почалася ще в нині далекому 1977 році мала би бути завершена. Дев’ятий епізод намагається поставити крапку у всій цій багаторічній історії. Чому саме намагається — про це пізніше.
Тепер уявіть ситуацію, коли всі хитросплетіння сюжетних поворотів глядачеві невідомі, і перший фільм з всесвіту «Зоряних Війн», на який він (глядач) пішов, це «Скайвокер. Сходження».
Погодьтеся, складно уявити таку ситуацію. Проте саме так зробили ми, побувавши на допрем’єрному показі дев’ятого епізоду «Зоряних Війн: Скайвокер. Сходження», при цьому не дивившись жодного фільму цієї лінійки. Ну а що, зате рецензія вийде дуже об’єктивною, адже будемо розбирати фільм без прив’язки до інших частин серії.
КІНЕЦЬ КОСМООПЕРИ
Почнемо одразу з сюжету та його плюсів. По-перше, він є окремим твором, бо навіть нам було більш менш зрозуміло, що відбувається, хто проти кого воює і на чию сторону хто кого переманює. Нагадаємо ще раз, ми не дивилися жодного попереднього фільму.
На цьому, на жаль, плюси закінчуються.
Те, що відбувається далі, всі сюжетні повороти, усі гачки, читаються настільки далеко вперед, що за першими репліками героїв можна зрозуміти, чим все закінчиться наприкінці. І ми були б дуже раді, якби це був гіперболізований жарт, проте на жаль… Якщо вже нам весь сюжет читався далеко наперед, то бувалому глядачу точно буде все зрозуміло.
Цікаво те, що ще на старті створення дев’ятого епізоду фанати не один раз писали петиції з вимогою замінити того чи іншого режисера, тому як ті, на думку поціновувачів саги, були не здатні на правильній ноті завершити історію сім’ї Скайвокерів.
У підсумку творці вирішили не ризикувати від слова «зовсім» і пустили сюжет ну вже дуже протоптаною стежкою, щоб максимально догодити вибагливому глядачеві.
Якщо коротко і без спойлерів згадати про самі події, то війна між повстанцями та імперією доходить до свого апогею, діти своїх батьків з’ясовують стосунки між собою і постійно перетягують один одного на різні сторони сили. Ні, серйозно, часом все, що відбувається на екрані доходить до суцільного абсурду, коли через кожні кілька сцен відбувається дане «перетягування» і глядачів в залі починав пробирати сміх. Ось тільки чи був це сміх задоволення чи ні, питання відкрите.
ЗА МЕЖЕЮ МОЖЛИВОГО
Говорячи про сучасні блокбастери ААА-класу і про всесвіт «Зоряних Війн» зокрема, не можна не згадати візуальні ефекти і комп’ютерну графіку. Безперечно, дев’ятий епізод виглядає аж надто привабливо. Особливо картинка тішить око, якщо дивитися в IMAX форматі.
Ну а що ви хотіли? Як-не-як кінець саги! Згадайте того ж «Гаррі Поттера». Там так само, як ближче до фіналу історії, то яскрава казка перших частин все більше змінювалася сірістю упереміш з суворою реальністю того, що відбувається у заключних фільмах саги.
Дев’ятий епізод був настільки масштабний, що на екрани знову повернули принцесу Лею! Актриса, яка грала героїню, пішла з цього світу ще в 2016-му, але персонаж був настільки важливий для кіновсесвіту, що за допомогою сучасних технологій її «повернули до життя».
До слова, це далеко не перший випадок в кіноіндустрії. Зараз ще починає набирати обертів мода на омолодження вікових акторів. Так що з жахом уявляємо, що незабаром від акторів, як частини персоналу, відмовляться зовсім.
ЗІРКИ КОСМІЧНОГО МАСШТАБУ
Не однією воскреслою принцесою багатий каст заключного епізоду саги Скайвокерів. Фільм ще піднесе сюрпризи щодо старих (в прямому і переносному сенсі) персонажів, благо вони живі / здорові і з’явилися в кадрі без допомоги спецефектів.
Що стосується «молодняка», то Дейзі Рідлі і Адам Драйвер, виглядають цілком впевнено, хоч картина і не пропонує їм повністю розкрити свій потенціал. Усе через рейковість та нецікавість сюжетного оповідання.
За гумор в основному відповідали Джон Бойега, Оскар Айзек і Ентоні Деніелс в ролі робота C-3PO (до слова, це єдиний актор, який знявся у всіх фільмах серії). Що стосується якості і кількості цього самого гумору, то він, безумовно, присутній, нехай і в досить дозованих порціях. Пара-трійка гуморесок точно змусять вас посміхнутися, ну а далі … екшн, екшн, екшн.
ОСТАННІЙ ЦВЯХ
Добре це чи погано, але за браком можливості порівняти фільм з іншими частинами серії, ми не можемо дати висновків, гідне вийшло завершення історії сім’ї Скайвокерів чи ні. Але можемо сказати наступне: ні для кого не було і не буде секретом, що кінцівка так чи інакше натякає на можливе продовження.
Більш того, автори картини вже не соромляться заявляти, що якщо фільм сподобається глядачам (читайте: збере багато грошей в прокаті), то вони подумають над продовженням. Але ми не будемо їм вірити і прямо скажемо, що вони розмірковують над продовженням вже зараз. Вихід десятого епізоду — лише питання часу. Тому що, як показує практика, спін-оффи заходять не так добре, як номерні частини.
На жаль, зараз світом великого кіно керують каса і перебільшена толерантність (якщо ми говоримо про західний ринок). І в подальшому сюжети будуть все простішими і все більш толерантнішими. Поки глядач віддає свою копійчину, коло залишиться замкнутим.
Вам вирішувати, підтримувати такі «порожні» картини чи ні. І поки нас не закидали чимось гидотним, додамо: якщо ти фанат цієї кіноіпопеї, то звичайно закрити гештальт переглядом дев’ятого епізоду просто необхідно! Справа честі, так би мовити. Але тільки не кажи потім, що залишився розчарований.