Це особиста думка автора, тож я пропоную Вам свій погляд на новину, яка почала ширитися у ЗМІ ще у минулу суботу. Якщо хтось не розуміє, про що йде мова — нагадаю: 15-го лютого у Дніпрі, на базі Windigo Arena відбулася прес-конференція.
Одна з головних тем — об’єднання двох кіберспортивних федерацій (UESF та Esports Ukraine) в одну організацію, яка згодом має отримати статус національної. А вже після створення цієї організації, кіберспорт планують підтримувати на державному рівні.
Для точності викладення думок я поспілкувався з Антоном Маркеловим, заступником голови UESF, який розповів трохи деталей з юридичної точки зору та більш чітко охарактеризував суть самого партнерства майбутньої федерації та держави.
Чому ця подія така важлива?
Вперше у питання кіберспорту підключилася держава у вигляді Міністерства культури, молоді та спорту України. Суть у тому, що міністерство хоче підтримати розвиток кіберспортивної індустрії.
Саме на прес-конференції мова йшла про великі та амбітні цілі. Якщо прибрати усю воду з презентацій, то за сухим фактом маємо:
- Підтримка кіберспорту як індустрії з боку держави;
- Підтримка кіберспорту як виду спорту та його офіційне визнання;
- Заохочення людей до кіберспортивних розваг;
- Руйнування стереотипів, на кшталт: кіберспорт це не спорт і взагалі пекельне зло.
Як це все виглядає на папері?
Знову ж таки, якщо ми кажемо про заяви, то план дій приблизно такий:
- Об’єднання UESF та Esports Ukraine (15-те лютого);
- Поїздка до Європи для участі у створенні Європейської федерації кіберспорту (вже відбулася 20-го лютого);
- Розгляд заяви на вступ до Міжнародної федерації кіберспорту (29-те лютого);
- Визнання кіберспорту офіцінійним видом спорту в Україні;
- Офіційне створення Національної федерації кіберспорту (НФК);
- Інформаційна та організаційна підтримка НФК з боку держави;
- Проведення турнірів на території України під егідою НФК.
Порядок цього списку може бути трохи змінений в залежності від успішності перемовин на різних рівнях. Здавалося б, спочатку має бути створена національна федерація, яка потім мала би вже приєднуватися до якихось міжнародних об’єднань. Однак послідовність зворотна.
Тепер зроблю паузу, бо зараз треба ще раз пояснити різницю між різними федераціями кіберспорту:
- Національна федерація (НФК) — тільки створюється;
- Європейська федерація (ЄФК) — вже створена, але нещодавно;
- Міжнародна федерація (МФК) — існує вже давно і є найбільшою серед трьох зазначених.
За словами Антона Маркелова, аби держава офіційно могла затвердити створення Національної федерації кіберспорту, зараз не вистачає анти-допінгового регулятора у сфері кіберспорту (аналог WADA — світового антидопінгового агентства). Однак такий регулятор вже давно існує та плідно стежить за роботою саме Міжнародної федерації кіберспорту, офіс якої базується у Південній Кореї.
Аби отримати доступ до ліцензування міжнародним антидопінговим комітетом у кіберспорті, наша Національна федерація має стати членом Міжнародної федерації. Вже у суботу (29-го лютого) це питання розглядатимуть дядьки у Кореї.
Якщо все пройде окей, то вже найближчим часом ми станемо офіційними членами Міжнародної Федерації Кіберспорту, що відкриє доступ для співпраці з антидопінговим регулятором, що в свою чергу дасть старт процесу паперового затвердження Національної федерації кіберспорту.
Однак далі починаються перші питання
Міністерство культури, молоді та спорту не підтримуватиме НФК монетою — цього не хочуть нинішні UESF та Esports Ukraine. За словами Антона Маркелова, майбутня федерація здатна сама себе профінансувати, та й додаткова паперова підзвітність за кожну копійчину з державного (!) бюджету тільки заважатиме прийняттю різних рішень.
Коли кіберспорт стане офіційним видом спорту в Україні? — на прес-конференції ніхто не назвав точних дат. Коли на папері затвердять створення Національної федерації кіберспорту? — також невідомо. Будемо об’єктивними, вислови на кшталт «вже скоро» нічого не означають, поки не буде офіційного документу.
Тепер питання до держави
Як саме держава допомагатиме кіберспорту? — я почув розмиту відповідь на прес-конференції. Ось цитата Володимира Шуміліна, заступника міністра Міністерства культури молоді та спорту. Ознайомтесь а потім продовжимо розбирати тему.
Фраза «спільна робота держави та майбутніх організацій» — це ще та водяна вода та масло масляне. Конкретного плану чи «дорожньої карти» для співробітництва між державою та кіберспортом ніхто не надав. Поки що це лише обіцянки підтримки та визнання, а як це далі розвиватиметься та в чому буде підтримка — невідомо.
Ба більше, вже після офіційної прес-конференції журналісти задавали учасникам різні питання. Із цікавої інформації, в планах у міністерства є проєктування майбутніх спортивних арен по всій Україні з урахуванням можливості проведення кіберспортивних змагань. Також дуже коротко згадали і можливість створення навчальних програм для кіберспортивної індустрії. Однак знову ж таки, це плани без подробиць.
Поки держава мовчить, самі UESF та Esports Ukraine все ж розповіли трохи подробиць. Перш за все, партнерство буде в плані організаційному. Наприклад, міністерство може допомогти знайти арену чи надати якийсь національний Палац Спорту для проведення кіберспортивного турніру.
Однак мені сподобався інший приклад. Уявімо ситуацію, що нинішня UESF хоче запропонувати університету організувати турнір для студентів. Приходять менеджери організації у кабінети усіляких про-ректорів, а ті взагалі про кіберспорт нічого не чули та бояться відеоігор як вогню.
Звичайно, мова не йде про «абсолютно всіх робітників» адміністрації університету, проте сама суть ситуації полягає в тому, що проведення та організація такого турніру — це купа паперової та навіть дипломатичної роботи.
Усі складнощі можна спростити, якщо з Міністерства до університету прийде умовний папірець із текстом: «Тут до вас зараз зайдуть представники кіберспорту для проведення турніру. Це кльові чуваки а сам кіберспорт – сучасний тренд, тож давайте дамо студентам можливість повеселитися».
Що відтепер змінюється для гравців?
Та в принципі — нічого. Все як і раніше має бути: десь побачили анонс турніру, зібралися з друзями та подали заявку. Далі вже за стандартною схемою проведення змагань.
Що зміниться для кіберспорту як індустрії?
Колись у майбутньому мають визнати офіційним видом спорту в Україні. Це, безперечно, буде круто, однак зарано радіти обіцянкам. Почекаємо офіційного підтвердження.
Також майбутня Національна федерація кіберспорту вже є членом Європейської федерації кіберспорту, а це й можливі міжнародні турніри. Знову ж таки, лише МОЖЛИВІ. Поки немає документу, це все лише плани.
Чи стане кіберспорт популярнішим в Україні? — та він і так був, є і буде популярним. Всі, хто хочуть грати — уже грають, а чи є сенс залучати незацікавлених людей? — відповідь за вами.
Чи зникне стереотип про злий кіберспорт, зіпсований зір та зламану за «компуктером» спину? — на оце я б хотів подивитися. Хоча знову ж таки, це більше для старшого покоління жителів України, які поки жодним чином не задіяні у кіберспорті (окрім команди Ageless Shooters, про них трохи згодом).
Чи буде легше проводити турніри? — 100% так. В цілому, кіберспорт отримає визнання та можливість проведення турнірів під головуванням однієї великої федерації. Це означає хоча б якусь систематизацію.
Уявімо ситуацію: у ДНУ ім. Олеся Гончара (Дніпро) вирішили провести змагання з Dota 2 між факультетами. Вони вже існують, але у перспективі, кращий колектив ДНУ може далі піти на регіональний міжвузівський турнір.
Потім найкраща (чи найкращі) студентські команди регіону змагаються на рівні всієї України. Звучить як замах на створення всеукраїнської студентської кіберспортивної ліги! А уявіть такі ж змагання на рівні школярів 9-11 класів — і це все під головуванням однієї організації.
Отут вже пахне смаженим: мова не йде про якесь поглинання ринку та «усю владу в одних руках». Вступ до федерації — справа добровільна, а сама конкуренція на ринку кіберспортивних змагань залишиться такою, якою вона є зараз. Це вже стверджує Антон Маркелов. Хоча з цього приводу я ще поспілкуюся з представниками інших турнірних операторів.
Також усі організації можуть разово співпрацювати з федерацією чи підписувати меморандуми про тимчасово співпрацю. Тобто хочеш? — будь повноправним членом Національної кіберспортивної федерації. Хочеш провести один спільний турнір? — та будь ласка. Хочеш декілька турнірів чи приєднатися до турніру від НФК? — you`re welcome.
А що отримає держава?
А вона нічого отримувати не повинна в принципі, адже суть Міністерства культури, молоді та спорту — це підтримка тої ж молоді та спорту. Тобто держава просто виконує свою функцію.
Підсумок підсумків
Планів купа, безліч варіантів розвитку та великі обіцянки. Ще зарано кричати про перемогу, бо доки немає підписаних документів, це лише заяви та плани. Будемо вже говорити більш предметно, коли це все буде офіційно затверджено.
P.S: Про руйнацію стереотипів
У Дніпрі була не просто прес-конференція. Ще відбувся шоу-матч за участі команди Ageless Shooters. Всім учасникам команди, на хвилинку, 55+ років. Вони ще влітку минулого року з нуля навчилися грати у Counter Strike: Global Offensive, потім відіграли шоу-матч на Comic Con Ukraine 2019, де перемогли вже титуловану шведську команду Silver Snipers з рахунком 16:1.
От тільки шкода, що в Україні така команда лише одна і її участь у міжнародних турнірах ще під великим питанням. А хотілося б ще бачити 55+ команди з Dota 2, PUBG, Fortnite, Hearthstone, тощо. Тож сподіваюся, що Lenovo не зупинять цю ініціативу на півдорозі і надалі розвиватимуть цей напрям, бо стереотипи руйнуються дуже довго і лише завдяки конкретним прикладам.
Усі фотографії взяті з відкритих джерел, а також офіційних Facebook-спільнот UESF та Esports Ukraine.