Видання PC Gamer поспілкувалося з епідеміологами Еріком Лофґреном та Ніною Феррерман. Вони провели дослідницьку роботу, порівнявши поведінку людей у реальному житті під час епідемії, та гравців у World of Warcraft під час так званої «Кривавою чуми». Мова йде про масове зараження гравців закляттям «Зіпсована кров».
Трохи передісторії: у 2005-му році в грі World of Warcraft почалася справжня епідемія. Деякі локації просто «викошувало» закляття «Зіпсована кров». Його власником є один із босів високорівневого рейду. Воно наносить 200 шкоди раз у дві секунди. До речі, мова зараз йде про «Класику», тому 200 здоров’я — це дуже багато.
Так от, у вказаному році пройшовся по грі такий баг, що коли персонажі переносилися з рейду в ігровий світ, ефект закляття залишався на тваринах героїв. Одразу ж він перекидався й на гравців, що знаходилися поруч. Потім від них до інших, і так до моменту, поки всі, скажімо, у якомусь великому місті не опиняться зараженими. Доходило до того, що ціле місто могло встилатися трупами.
Так у чому ж зв’язок між грою та реальністю? За словами Ніни Феррерман, ця ситуація у World of Warcraft добре демонструю, як поведінка людей впливає на розповсюдження хвороби.
Це призвело нас до думки про те, як люди сприймають подібні загрози і як це сприйняття впливає на їхню поведінку. Велику частину своєї роботи я присвятила створенню моделей того, як люди сприймають ризики. І я не думаю, що змогла б прийти до цього так просто без вивчення дискусій між гравцями WoW про «Зіпсовану кров» і про те, як слід поводитися в самій грі.
Ніна Феррерман
Її колега, Ерік Лофгрен, додає, що поведінка людей у грі та в реальності дуже схожа. Проте, на їх дослідження багато хто дивився скептично, адже у віртуальному просторі існує таке явище, як гріфінг, тобто, навмисне псування «ігрового життя» іншим. У даному випадку, це може бути зараження інших наявною в гравця хворобою. У реальності такого не буде, але існує дещо схожа поведінка.
Так, спеціально ніхто цього робити не буде, але ігнорування самої можливості того, що ви можете когось заразити дуже близьке до гріфінгу. Ви можете подумати: «Ой, та це не так уже і страшно, не буду міняти свою поведінку, піду на концерт або відвідаю свою бабусю». Краще так не робити. Епідемії — це соціальні проблеми, і заниження серйозності ситуації — це аналог гріфінга в реальному світі.
Ерік Лофгрен
У підсумку ми отримуємо таку-собі аналогію між грою та реальністю. Слід пам’ятати, що гриферство у віртуальному світі хіба що трохи побісить інших і все, але схожа поведінка в реальності наражає всіх оточуючих на небезпеку!