Консолі нового покоління скоро вже ввійдуть у життя багатьох ґеймерів. Проте, не варто забувати, що для цього багатьом прийдеться витратитися не тільки на самі приставки, а ще й на телевізори.
Для некстгену підійдуть далеко не всі екрани, тож із цим варто бути обережними. Sony та Microsoft впевнено говорять про 4К ґеймінґ, а якщо у вас старенький «товстий» телик, то й говорити нема про що.
Зараз поговоримо тільки про деякі чіткі правила, за якими можна підібрати найкращий варіант. Звичайно, для цього потрібно запастися витримкою, уважністю та грошима.
Розмір
Це, насправді, одне з найважливіших правил. Краще взяти техніку побільше. Не бійтеся того, що вам може видатися забагато. Коли ви звикнете до своєї нової покупки, то будете бажати навіть більше!
Звичайно, єдиним моментом, коли краще буде не перестаратися з розмірами, це захоплення онлайн-шутерами. Тут уже краще завчасно прикинути, де ви розташуєте свій новий телевізор та як далеко від нього зможете сидіти. Краще не брати більшу техніку, ніж ви зможете охопити поглядом. У середньому ж можна замислитися над діагоналлю в 50–60 дюймів. Некстген розрахований на великі розміри! Не те, щоби консолі не працювали з меншими телевізорами, але враження точно будуть кращими від великих розмірів.
Роздільна здатність
Тут доведеться навіть трохи поділити на види консолей. Якщо ви обираєте Series S, то вам підійде і Full HD телевізор. Проте, якщо ви замислилися над Series X чи PlayStation 5 — то ваг вибір 4К. Такі можна знайти навіть у бюджетному сегменті, хоч це й не дуже просто.
При виборі пристрою не довіряйте якимось там наліпкам «4К», «Super HD Ready» і т.д. Переглядайте тільки конкретні характеристики. Для 4К там має бути «3840х2160» чи більше. Хоча, з контентом для такого розширення поки не дуже, але різницю між 4К та Full HD ви можете побачити без проблем.
Нагадуємо, якщо ви шукаєте бюджетні варіанти, то без проблем можете брати й куди менші телевізори з меншою роздільною здатністю. Проте, ми тут говоримо саме про «ідеальні» некстген варіанти.
Матриця
Тут ситуація наступна — хочете колір більш наближений до задуманого — шукайте матрицю IPS (найчастіше в телевізорах LG). Якщо ж вам потрібно максимум контрасту та швидкості, тоді обирайте VA (найчастіше — Samsung). Якщо бачити позначку «TN» — одразу закривайте. На телевізорі малі кути обзору не дадуть вам спокійно грати.
Також чи дорожче, тим більше ви бачитиме варіацій. Наприклад, з підвищенням ціни в телевізорах LG з’явиться замість IPS може бути Nano Cell, а VA в Samsung стане QLED. Якщо хочете ще дорожче — то там з’являється вже OLED. Це поки максимум.
Частота
Частота матриці вказує, скільки кадрів у секунду може видавати телевізор. Консолі обіцяють стабільні 60 fps, тож і шукати потрібно частоту в 60 Гц, або наближені до цього значення. Більше також можна, якщо знайдете, але без фанатизму. Якщо видати картинку в 60 fps на телевізор у 120, то можна наткнутися на фрізи.
Для того, аби уникнути проблем, варто звертати увагу на технології, що використовує пристрій. Наприклад, наявність AMD FreeSync, NVIDIA G-Sync та VRR допоможе синхронізувати частоту кадрів телевізору з консоллю.
Відгук та інпут лаґ
Для консольного екрану це одна з найважливіших характеристик. Відгук — це швидкість, за яку пікселі змінюють свій колір. Інпут лаґ — це час між надходженням сигналу на вхід телевізору з появою картинки на екрані.
З телевізорами з цим складніше, ніж із комп’ютерними моніторами. Якщо останні можуть запропонувати 5 мс (а деякі навіть 1), то телики найчастіше пропонують від 8 до 20 мс. Така ж фігня і з інпут лаґом, та ще й у більшості характеристик ви цей показник навіть не знайдете. Проте, можна пошукати сторонні тести телевізорів, де деякі експерти перевіряють техніку на ці показники.
У будь-якому випадку, можна приблизно все це прикинути — VA-матриці в середньому видають затримку в 9–10 мс, а IPS — в 12–15 мс. Якщо ви надибали телевізор у 120 Гц, то там лаґ складає 5–7 мс. Проте не забуваємо, що на ці показники впливають різні «покращувачі» картинки. Вони вбудовані в «ігрові режими», які пихають у більшість сучасних телевізорів. Тож, варто не ігнорувати цю функцію.
HDR
Таку позначку можна знайти майже на будь-якому телевізорі, але потрібно знати які нюанси. Розшифровується це як High Dynamic Range. Фактично, це 10-бітна передача кольору, яка помічається як DCI-P3 та відображає більше 1 млрд відтінків. Також HDR вміє підсвічувати яркі зони. Наприклад, так і створюється ефект засліплення від сонця в грі. При цьому ця підсвітка має з’явитися в конкретному місці на екрані, а не просто по всій плоскості. Отут і починаються проблеми.
Пікселі самі собою видавати таку яскравість не можуть. Для цього виробники вбудовують LED-лампочки, які надають рівномірний колір. Для правильної роботи HDR потрібно трохи інше — точкове підсвічення (Full Array Local Dimming). Це означає, що таких лампочок розташовано якомога більше і вони працюють окремо одна від одної. Ну або просто обирайте OLED, там уже й самі пікселі підсвічуватися навчили.
Підведемо підсумки: дивіться на характеристики та перевіряйте, аби там був напис про 10 біт (або хоча б 8 біт + frc), а також зональне підсвічування. У LG це можуть бути OLED або Nano Black. У Samsung — швидше за все, QLED з позначкою Local Dimming. Остання може бути як Full Array, так і Edge. Перша — найправильніша, друга просто підсвічує окремі смуги на всю висоту екрану. У решти виробників будуть аналоги цих матриць.
Система
Зараз усі створюють в основному «розумні» телевізори. Проте, «розум» у них також буває різним. Хоча, якщо ви не збираєтеся дивитися потокові відео з інтернету, користуватися Netflix, YouTube чи чимось іншим — то, взагалі-то, і пофіг, яка система.
Якщо ж вам телевізор не виключно для гри на консолі, то на деякі моменти варто звернути увагу. Тут, насправді, усе зводиться до того, наскільки ви чесний та чи багато збираєтеся витрачати. Варіанти два — усе ліцензійне та за гроші, або ж «Йо-хо-хо й репак фільму з торрента!».
Якщо ви плануєте сидіти виключно на ліцензіях, то вам також усе одно, яка буде система. Якщо ж ви прихильник менш чесних категорій, то варто схилятися до Android TV, який стоїть на телевізорах Sony, TCL та Philips. Можна ще звернути увагу на Samsung з Tizen OS, але з цим доведеться трохи повозитися. Окремо ж зазначимо, що ми у жодному разі не підтримуємо піратство, але вирішили таки попередити вас про всяк випадок щодо цих нюансів.
Інтерфейси
Взагалі, усе доволі просто — чим більше портів, тим краще. HDMI бажано мати декілька штук, а його версію краще було б мати 2.1, але і стандартна 2.0 для 60 Гц також підходить.
Якщо плануєте закупити ще й непогану акустику, то дивіться ще й на аудіо виходи. Бажано мати ще й оптичний вихід, а не тільки 3,5 мм джек. Не забуваємо і про наявність мережевих інтерфейів — бажано, аби про всяк випадок був звичайний LAN, але найчастіше використовується звичайний Wi-Fi. Його, до речі, обирати варто 5–6 версію (можете побачити напис типу «802.11ас чи ах», це вони і є). Варіанти з «802.11n» краще не розглядати, бо вони доволі повільні.
Фірмові технології
Розібратися у фірмових технологій від кожної компанії для кожної їх лінійки пристроїв це, м’яко кажучи, складно, та й користі багато не принесе. Скажімо так: намагатися по ним порівнювати телевізори не варто, а більшість із них має доволі мале відношення до технічного боку пристроїв.
Якщо й хочете полізти в щось із цього, то звертайте увагу на індустріальні стандарти, типу DTS:X, Dolby Vision, HDR10, HDR10+ чи DCI-P3. Наявність таких штук трохи покращить роботу телевізору, а все інше в більшості маркетинг, або звичайне покращення кольору пікселю на дуже мізерне значення.
Назви телевізорів
Мова йде про повні назви пристроїв. Так, саме про ті, де купа незрозумілих букв та чисел, що йдуть одна за одною. Проте, у цього є чітка схема. Розглянемо на прикладі Samsung UE-50TU7090XLT:
- UE — це те, для якої країни випущена модель;
- 50 — діагональ;
- T — рік випуску;
- U — тип матриці;
- 7 — серія;
- 0 — порядковий номер у серії;
- 90 — тут шифрують всякі дрібниці: яка підставка, який пульт управління, який колір;
- XLT — як правило, тут прописують типи тюнерів.
Знати це все не дуже корисно. Хіба що, при пошуку чогось конкретного можна запам’ятати розмір диагоналі та серію з порядковим номером. Для аналізу чи пошуку цього буде достатньо.
Тайка Вайтіті приступив до роботи над новим фільмом Frybread Face and Me