Любите вибухи, жаркі баталії, науку, міркувати про майбутнє, а може про все й одразу? Тоді пропонуємо разом і з нами поглянути на серію коміксів «Фаетон», яку самотужки створила Марія Ланцута, за що вже заслуговує фанфари.
Цей футуристичний екшн складається з десятка коротких мальописів, де кожні три об’єднанні в Томи на 80 сторінок. Сьогодні ми поділимось своїми враженнями про перші дві «збірки». Сідайте в Делоріан чи іншу машину часу, бо ми вирушаємо в майбутнє!
Коротко про те, що взагалі відбувається
Дії «Фаетону» відбуваються в далекому майбутньому, за десятки, а може й тисячі років. Третій Half-Life нажаль не вийшов, однак наука, інтернет та ВР-технології об’єдналися й тепер живі та неживі істоти можуть вільно переміщуватися через цілі галактики. У коміксі таке об’єднання називають Інфосвітом, а в народі просто — Протерра. Достатньо увійти в портал, і, пролетівши у формі різнокольорового аватару, вийти на Марсі чи Плюмбусфарсі-11.
Ви можете спитати, чи безпечно це все? Не переймайтеся, усе ОК. Безпекою займається спеціальна система СКАМ (ні, це не «негідник» з англійської), вона слідкує за характеристиками кожної істоти та дає захист.
Звісно, існують і гакери, які полюють за цінною інформацією, і ПРОТЕРРористи, і міжгалактичні монстри, і розбійники. Для того щоби ловити та знешкоджувати таких, був створений спеціальний загін на Меркурії, яких коротко називають — Мерки.
Красиво, стильно, молодіжно
Про що не варто сперечатися, так це про картинку. Комікс дуже яскравий, соковитий, контрастний, особливо в баталіях. Деталізовані плани та персонажі, зокрема оригінальний та чудовий дизайн останніх. Звісно, хтось скаже, що деякі герої та костюми схожі на ті, що є в грі Mass Effect, наприклад, раса одного з головних персонажів нагадує «азарі». Однак, це дуже віддалений збіг, адже вони різного кольору, і походження та здібності надто відмінні. Крім того, прообраз коміксу та героїв Марія створила задовго до виходу гри. Наприклад, подібних персонажів її авторства можна побачити у сьомому випуску журналу «КоміксУХа» 2006 року.
Повернемося до прекрасного: «Фаетон» уже з обкладинки зустрічає нас чудовим артом і налаштовує на похмурий тон картини. Тома у твердому переплеті, тому досить довго можна буде насолоджуватися мальовничими пейзажами з коміксу, можливо, аж до появи справжньої Протерри.
Повторимось, мальопис вражає своєю деталізованістю, що майже на рівні з Marvel та DC, але створено саморуч однією людиною. Та й це не все, авторка чудово відчуває, як правильно розташувати план та блоки з малюнками, як правильно передати емоцію та дію без додаткових «Уа-а-а», «БУМ!», «Флюп!» тощо.
«Фаетон» має особливий стиль і для хмаринок із діалогами. Текст написаний не звичайним Comic Sansом, а іншим, більш великим та жирним шрифтом. Такий вибір авторки може спершу відштовхнути недосвідчених читачів коміксів, адже ці хмаринки привертають багато уваги. Однак, з часом до них звикаєш, і читати вже стає набагато легше. Крім того, такий варіант тексту добре підійде фанатам коміксів із поганим зором. Не баг, а фітча!
Не дивлячись на такий фантастичний візуал, у мальописі є й деякі мінуси, які видно і без окулярів:
- Через доволі складний концепт та постійну дію, авторці доводиться постійно пояснювати читачеві, що взагалі відбувається. А робиться це завдяки діалогам. Тепер згадаємо якого розміру текст і хмаринки, у результаті — майже цілий розворіт, що заповнений буквами.
- У коміксі трапляється дуже багато яскравих та контрастних кольорів, які є, навіть, на початку. Звісно, з часом очі пристосовуються й ти з душею занурюєшся в цей вихор картинок та емоцій, але це може сподобатися далеко не всім.
- Можливо, через обмежену кількість сторінок та бажання все розповісти якнайшвидше, у «Фаетоні» майже нема «проміжних» та «мікро» планів. Тобто всі блоки, що є в мальописі, це або діалоги, або ключові дії. Через це, деякі сцени протікають надто різко, і є відчуття, що щось пропустив. Тобто є кадр, де ГГ дають артефакт, а наступний — він його вже відкрив… Як? Що він натиснув чи покрутив? Це дрібничка, однак дуже цінна і важлива.
- У першому Томі видно коли закінчився перший випуск (або навіть краще сказати розділ) і починається наступний. Тому що вони розділені оригінальними обкладинками за написами. У другій книзі від цього чомусь відмовились, тому з першу не зрозуміло, що це за красивий арт на всю сторінку посеред історії?
Стійте! Ці погрішності дуже мінорні і їх можна пробачити, адже над коміксом працювала не команда коміксистів, а одна тендітна дівчина. Погодьтеся, це багато чого коштує!
Let`s go deeper!
Що ж давайте поговоримо про сюжет, світ та його жителів. Після кількох пояснень, комікс кидає нас у вихор подій, де ми бачимо Мерків безпосередньо в дії. Там ми і знайомимося з головним героєм «Фаетону» Нітаном. Це гуманоїдна амфібія, що працює оператором і допомагає в захисті всіх користувачів Протерри. Історія не крутиться лише навколо нього, але на Нітані та його житті робиться великий акцент. Він втратив своїх друзів і товаришів у одній із місій та ладний помститися тому, хто за цим стоїть.
Крім головного героя нам розповідають наскільки великий, красивий і складний світ Протерри, але не ідеальний. Мальопис показує, що нічому не можна довіряти на 100 % і навіть найкраща система захисту може дати тріщину. Так звичайні чутки стали приводом до повномасштабної війни з так званими Протами (розбійниками та піратами, що шукають наживи в Протеррі).
Єдине до чого є питання в коміксі, то це відсутність кліфхенгерів між коміксами. Так, вони є наприкінці першого та другого Тома, через що цікаво побачити, що ж буде далі. Однак, завершення «розділів» не так сильно чіпляє, до того ж наступна починається з того ж місця, що загалом нагадує невелику рекламну паузу.
Комікс створений для підлітків віком від 12 років, однак він не соромиться показувати відкриті рани, смерть та сльози. Усе це встигає переплітатися з яскравими вибухами, видовищними битвами та таємничими підставами. Мальопис просто переповнений екшеном та водночас доволі серйозний, через що може сподобатися далеко не всім. Однак, фанати старих коміксів про Людину Павука чи Галка неодмінно мають це зацінити.
До того ж «Фаетон» сподобається тим, хто цікавиться всім науково-популярним, бо підіймаються цікаві ідеї телепортації, копіювання людського тіла та розуму, переміщення в просторі тощо.
Щодо другорядних персонажів, то їх дуже багато і всі вони різні, але на них не роблять великий акцент. Через це смерть деяких із них може сприйматися, можливо, не так трагічно, як хотілося б. Але всі дії та їхні наслідки помітно відображаються на Нітані, за що й хочеться йому співчувати та помститися разом із ним.
Що ж ми маємо на виході?
Отже, «Фаетон» — це вкрай футуристично космічно фантастично… Коротше, це дуже яскравий та захопливий комікс, який сподобається вам візуалом та цікавим всесвітом. Прочитавши все від початку до кінця, не віриться, що це все самотужки створила Марія Ланцута, за що і варто їй подякувати. Взагалі дуже рідко можна зустріти щось настільки якісне в українському коміксному просторі. Крім того, це не єдина робота авторки, тому буде що почитати.