Секбой, він же Хлопчик-з-мішковини — це головний герой серії платформерів LittleBigPlanet, що виходила на консолях Playstation з 2008 року. Не так уже й давно він з’явився, але за цей час встиг стати справжнім маскотом платформи, виконуючи ледь не ту саму роль, що й Маріо для компанії Nintendo.
Однак поки що про нього і його сородичів виходили лише двовимірні ігри. Точніше, 2,5- вимірні, оскільки об’єм на локаціях усе ж був присутнім, просто майже ніяк не використовувався. Й от тепер, з виходом нового покоління консолей, оновився й ігролад серії. Відтепер Секбой бігає, стрибає та долає ворогів у чесному 3D.
Жанр і стиль у гри лишився той самий, що й був раніше — це знову платформер у трохи божевільному всесвіті, який складається переважно із різних видів тканин. На бавовняній землі росте шовкова трава, у креп-шифованих будівлях живуть батистові, габардинові та гіпюрові чоловічки, а в кашемірових лісах скачуть атласні звірі. Й от цей прекрасний світ збирається завоювати дехто Векс, а Секбой із друзями намагається йому завадити.
Щоби дістатись злодія треба потроху пересуватися по глобальній мапі, у кожній її точці проходячи аркадний рівень: доведеться бігати, стрибати, битися, кататися в скляній кулі, ганятися наввипередки, шукати ключі, апгрейди та секрети й багато чого іншого. Одна з головних ігрових фіч Sackboy: A Big Adventure — це небувале різноманіття. Усі рівні геть не схожі один на інший, у кожному знайдеться якась унікальна механіка та оформлення — на відміну від інших платформерів, які часто виявляються однаковими протягом усієї гри.
Те, що гра стала тривимірною її аж нітрохи не псує. Напевно ви знаєте, що це досить непросто — зробити стрибки в об’ємному просторі інтуітивними. Розробникам треба дуже чітко визначити перспективу зору й додати на екран орієнтири, щоби гравець завжди розумів куди приземлиться його герой, бо ніщо так не розчаровує як постійні падіння в прірву невідомо чому. І тут цього повністю вдалось уникнути — керування Секбоєм дуже просте і зрозуміле, долати перешкоди тут це одне суцільне задоволення.
До того ж, гра не занадто вимоглива до вашої спритності та реакції. Більшість ігрових ситуацій потребують розмірковування, а не швидкості натискання на кнопки — на відміну від того ж Crash Bandicoot, який часто буває абсолютно немилосердним до гравців.
Тут можна було б подумати, що Sackboy: A Big Adventure розраховано на дитячу аудиторію, та мушу сказати, що хлопчик Сашко (тридцяти чотирьох рочків від народження) проходив цю гру з неабияким задоволенням. Її коректніше назвати сімейною, такою, що підходить і для дітей, і для батьків, оскільки кожен рівень має по декілька додаткових челенджів: зібрати якомога більше кульок, знайти всі унікальні об’єкти та елементи костюмів, тощо. До того ж, як і в серії Rayman, тут можна грати вчотирьох одночасно, за одним екраном, змагаючись одне з одним за кількість зібраних балів.
Графічно Sackboy: A Big Adventure виглядає майже як повноцінний мультик і до того ж хизується особливими технологіями — наприклад, на великих планах на Секбої можна розгледіти кожну ворсинку. Гра всіляко заохочує гравця щоби той роздивлявся кожен її елемент, є навіть спеціальна окрема кнопка щоби приблизити камеру до свого персонажа, а потім стіками махати в неї ручками. А після проходження кожного рівня робить фото на пам’ять у тій позі, що ви встигнете прийняти за час відліку. І звісно ж у тому костюмі і з тої тканини, що ви самі оберете серед величезного асортименту, який можна відкрити під час проходження.
