Коли ми бачимо новини, що друга частина Джокера з Хоакіном Феніксом та Леді Гагою має бюджет 200 млн долларів у порівнянні з 60 млн доларів першої частини — це інтригує глядача та навіює оптимізм, бо іноді здається: якщо більший бюджети — то фільм буде кращий. Можливо воно так і буде, і додаткові кошти стануть інструментом Тодда Філіпса, режисера “Джокера”, який він вправно використає на краще.
Приємними звістками можна назвати і новини про новий фільм Квентіна Тарантіно чи роль Тома Круза — хайп максимальний зі старту. Це ж зірки. За кожну таку акторську чи продюсерську знаменитість воюють великі студії, бо фільм з такими зірками має більше шансів на успіх, а значить і на прибуток. Однак видання Variety підкинуло цікаву тему для дискусії:
Давайте спробуємо розібратися, що ж насправді робить Warner Bros: інвестує у фільми і контент, чи купляє собі асети в портфолію для подальшого продажу?
У січні керівники кінокомпанії Warner Bros Майкл Де Лука та Пем Абді прилетіли до Лондона, щоб поспілкуватися з новою перлиною студії — Томом Крузом. Вони зустрілися, щоб визначити фільм, який покладе початок їхньому неексклюзивному “стратегічному партнерству”. Джерела повідомляють, що було обговорено безліч можливостей, включаючи продовження “На межі майбутнього” та певну взаємодію із фільмом “Кінокритик” Квентіна Тарантіно, який наразі не має дистриб’ютора і змушує Warner Bros, як і будь-яку іншу велику студію, слинитись від нетерпіння.
Найбільшою перешкодою для керівників Warner Bros Де Луки та Абді може стати компанія Sony. Джерела стверджують, що голова і генеральний директор Sony Pictures Том Ротман має перевагу, оскільки він займався дистрибуцією фільму Тарантіно “Одного разу в… Голлівуді”.
Як ми бачимо з імен та планів, Warner Bros дійсно не шкодують грошей на великі зіркові угоди. На папері все виглядає просто і логічно одночасно — імениті зірки знімають фільми чи знімаються у картинах компанії, що має принести чималі прибутки. А Тарантіно та Круз точно приносять прибутки.
Наприклад, “Одного разу в… Голівуді” зібрав майже 400 млн доларів касових зборів, а “Топ Ґан: Меверік” з Томом Крузом у головній ролі ледь не пробив позначку у 1.5 мілярди доларів. Це дуже і дуже апетитні цифри для будь-якої студії.
Однак подібна стратегія не завжди є виграшною і люди, що дуже добре розбираються саме на внутряках кіноіндустрії запевняють — математика Warner Bros іноді не сходиться. Ба більше, студію звинувачують у фінансовій безвідповідальності.
Наприклад, фільм Пола Томаса Андерсона отримав зелене світло з бюджетом у 115 мільйонів доларів, згідно з джерелами. Це при тому, що жоден з фільмів режисера не перевищив у прокаті 80 мільйонів доларів. Його остання стрічка, “Локрична піца” 2021 року, зібрала 33 мільйони доларів у світовому прокаті.
“Магнолія” Пола Томаса Андерсона із зірковим Крузом теж зібрала лише 48.5 мільйона доларів. Саме Де Лука, тодішній керівник New Line, переконав Круза зіграти жінконенависницького гуру самодопомоги в “Магнолії”.
Кажуть, що пара керівників менш захоплена останньою роботою режисера Бонг Джун Хо — “Міккі 17” — фантастикою із Робертом Паттінсоном у головній ролі. ЇЇ бюджет склав 150 млн долларів, втім у січні Warner Bros вилучила її зі свого розкладу, а потім перенесла на 2025 рік.
Це виглядає дивно. Принаймні зі сторони. Всіх внутрішніх процесів у Warner Bros ми не знаємо, втім витрачати шалені кошти на зірок і в цей же час давати “надбюджети” фільмам чи режисерам, які не славляться великими касовими зборами — дивно. І переносити великобюджетні фільми на подалі — теж дивно.
Джерела, які нещодавно мали справи зі студією, кажуть, що мандат не шкодувати грошей на залучення великих талантів походить від генерального директора Warner Bros. Discovery Девіда Заслава.
Ця подія може статися доволі скоро. У квітні Warner Bros. Discovery може отримати пропозиції про купівлю, продаж або злиття зі студією на кшталт NBCUniversal, що, на думку багатьох учасників ринку, і станеться. Саме тоді спливає дворічний період блокування в рамках угоди 2022 року, яка об’єднала WarnerMedia та Discovery.
Усі останні кроки, від екслкюзивної угоди на “право першої пропозиції” (коли студія викупає право бути першою в черзі на придбання сценарію чи готового продукту) на фільми студії LuckyChap, яку заснувала Марго Роббі, до прагнення отримати права на продовження “Оппенгеймера” Крістофера Нолана, схожі на фарбування будинку перед тим, як він потрапить на ринок.
Інші проекти, яким Де Лука та Абді надали пріоритет, спантеличують керівників конкуруючих студій. Warner Bros підібрала фільм Меггі Джилленгол “Наречена Франкенштейна”, дія якого відбувається в 1930-х роках, з Крістіаном Бейлом і Джессі Баклі в головних ролях. Це був проєкт, який Netflix вважав надто ризикованим і відмовився від нього до того, як його врятувала Warner Bros.
Всі ці гучні контракти та великі бюджети є частиною одної “великої реконструкції” будинку. Будинку Warner Bros. Бюджет музичного сиквелу “Джокера” Тодда Філліпса злетів до 200 мільйонів доларів, що значно більше, ніж 60 мільйонів доларів, витрачених на перший фільм. Джерела повідомляють, що Хоакін Фенікс отримає 20 мільйонів доларів за повторну роль клоуна-принца злочинності, а Леді Гага — близько 12 мільйонів доларів за роль Харлі Квінн.
Дехто стверджує, що для виходу фільму в кінотеатрах великі витрати просто необхідні:
В цій ситуації нам, як звичайним глядачам, лишається тільки слідкувати за подальшим перебігом подій, оскільки можливо все. Від найгіршого, до найкращого варіанту.
- Найгіршим, на нашу думку, тут можна вважати продаж студії (або її злиття з іншою компанією) в розпал процесів кіновиробництва. Це може напряму вплинути на бюджети, планування знімального процесу, затримки фільмів або взагалі їх скасування вже новим керівництвом.
- Середнім варіантом буде продаж компанії і зміна керівництва, під час яких жодні зйомки не будуть затримані і бюджети не будуть порізані. Тобто все лишиться як є і нові власники дозволять процесам продовжуватися так, як вони і були заплановані на початку.
- Найкращий варіант, в який віриться менше всього — Warner Bros просто вирішили зіграти “по великому” і жодних продажів компанії не планують. Тобто вони цілком обдумано вкладаються в фільми задля отримання прибутку, що для нас, як глядачів, має бути добрим сигналом.
На зараз дійсно неможливо сказати, який із вищенаведених сценаріїв справдиться. Можливо жоден з них не буде вірним і ми матимемо щось інше. Нам треба просто уважно стежити за перебігом подій і ставити до простих новин про підписання акторів чи збільшені бюджети додаткові питання: чому так робиться, яка мотивація, в чому стратегія?
Тільки за такого розбору ми матимемо повне розуміння ситуації. Бо, як бачимо, Джокер дійсно отримав більший бюджет, але якби ви знали що це тільки задля того, щоб продати компанію за дорого, ви б були раді такій новині? Це нам всім питання на подумати.
Огляд українського фільму «Редакція» від видання Variety