Одразу зазначу: у цьому тексті не буде жодних спойлерів, бо навіть якщо я намагатимуся вам розказати якісь деталі чи переповісти події — без усього контексту фільму ви нічого не зрозумієте. Ба більше, я сам ще не до кінця допетрив, що саме сталося та як усе це працює. Якщо бути чесним, після перегляду довелося на папері собі малювати схеми, як працює цей самий «інверсійний час».
Давайте одразу ж про нього. Візуально — це надзвичайно крута штука. Автівки їдуть задом наперед, кораблі ходять навпаки, герої б’ються також у зворотному стані (не всі) і головне – події синхронізуються у часі, що йде у зворотному та звичному плині. Це дійсно те, чого я ще не бачив у кіно, хоча цілком можливо, що хтось подібний трюк уже показував на екранах.
Проте, до основного елементу залишається й багато запитань. Якщо ви щирий фанат фільмів із подорожами в часі, то ви знаєте більшість приколів, на кшталт «не зустрічайся сам із собою», або «не впливай на історію» чи «не вбивай своїх родичів, бо буде часовий парадокс».
Так от, у Тенеті працюють зовсім інші закони. Які саме — не можу розказати, бо це вже спойлер. І складність у тому, аби ці закони зрозуміти й намагатися слідкувати, як за ними живуть герої. Сам Роберт Паттінсон заявляв, що не дуже розуміє, за якими правилами існує всесвіт Тенету. А він, на хвилинку, один із головних героїв.
Це той фільм, який не можна переглядати крізь пальці. Нолан змушує вас дивитися фільм, не відволікаючись на снеки чи якісь коментарі друзів, бо хоча б на секунду ви втратите пильність — уже не зможете зрозуміти що, де і як.
Це формально. Звичайно, що можна кліпати очима й навіть їсти попкорн. Я до того, що структура складається виключно із важливих моментів або екшену, або сюжету. Тут немає провисання чи паузи, як у багатьох фільмах, де глядачам щось можуть розповісти або пояснити під час «сюжетної паузи». Кожен елемент фільму — важливий. Якийсь менше, якийсь більше, проте він має якусь цінність для загальної картини.
Як і персонажі та їх діалоги. Зазвичай я розділяю огляд на підтеми, мовляв «акторська гра, сюжет, візуальний складник». Проте не цього разу. Фільм настільки єдиний, що його не можна розбити за такими параметрами. Візуал просто шикарний, сам сюжет — карколомний і навіть складний для тих, хто пропустив якісь деталі чи подробиці. Акторська гра — не сказати, що божественна, втім більш як переконлива. Жоден персонаж не провисає взагалі.
Втім, якось усе дуже схвально виходить, вам так не здається? Інші оглядачі на різних ґік-порталах порівнюють фільм із Бондіаною. На жаль, я такої думки розділити не можу. Десь віддалено, за побудовою сюжету, можливо, з Бондом і є якісь перегукування. Втім я помітив лише одне — зосередженість на основному сюжеті без пояснення подробиць.
Тобто підготовка до екшн-сцени чи якогось сюжетного моменту мінімальна, бо набір дійсно крутих і важливий подій — величезний. Вони доповнюють одне одного й це круто. Проте вам не будуть розповідати, хто ж ті чуваки, які спрямували літак у величезний ангар (це не спойлер, було в трейлері).
Так само вам і не розкажуть, як готувалися й інші операції зі штурму певних об’єктів чи просто інші екшн-моменти. Нолан тикає пальцем і каже: «якщо вам треба взяти літак, отой хлопець усе зробить і не важливо, як саме». Вам дадуть поверхневу інформацію про підготовку, втім її замало. Звичайному фільму я б таке не пробачив, втім у Тенеті це просто не має значення, оскільки самі події та розвиток сюжету — важливіші.
Є лише один момент, який мене відверто засмутив. Це мотивація та дії одного персонажа жіночої статі. Трохи схоже навіть на «кліше», втім і цей відвертий (на мою суб’єктивну думку) факап також нівелюється темпом та швидкістю самої картини.
Я не просто так сказав про «персонажа жіночої статі». Усі герої фільму — це умовні люди. Взагалі не важливо, кого і як звуть і в кого яка тяжка доля. Вам не покажуть передісторію героя чи його життєвий шлях (лише сцена-вступ, де йде штурм Київської опери, яку знімали в Естонії). Нолан не розкаже вам взагалі ні-чо-го, бо його персонажі — це умовність, яка слугує виключно для розкриття ідеї фільму та його сюжету.
У мене лишається головне питання: а чи дійсно «Тенет» — це фундаментальна стрічка? Є таке відчуття, що ми трохи зголодніли за дійсно цікавими новими фільмами. І цей голод може «замилити очі», бо я не готовий заявити, що «Тенет» — це шедевр.
Кидайте каміння в коментарях на ФБ чи в Інстаграмі, але Крістофер Нолан створив дійсно унікальний фільм, із дійсно новою концепцією та підходом до оповіді сюжету. Втім цей фільм, особисто для мене, не кращий того ж «Початку» з його рівнями сновидінь. Цілком можливо, що я у фільмі щось пропустив і до мене не дійшли якісь важливі деталі чи подробиці, і тому я не зміг пізнати всю його велич.
Саме тому й раджу вам не відволікатися під час перегляду і спробувати потім проаналізувати все побачене. Скоріш за все, ви захочете передивитися «Тенет», аби знайти ті загублені та непомічені моменти. Й ось це — дійсно круто. За це я можу назвати фільм унікальним, бо Крістофер Нолан не грає за правилами. Він правила створює. А ви вже самі вирішуєте, чи грати вам у його гру, чи просто бути спостерігачем за тим, як грають інші.
Помер Чедвік Боузман, який зіграв одного з головних персонажів кіновсесвіту Marvel