У Верховній Раді зареєстрували новий законопроєкт № 4226. У ньому депутати пропонують повністю заборонити використання смартфонів та інших пристроїв із доступом в Інтернет під час занять. Сенсу тут малувато, але спробуємо розглянути можливий майбутній закон та трохи про його «підводні каміння».
Отже, згідно із законопроєктом, усі учасники освітнього процесу не можуть користуватися девайсами з доступом в Інтернет. Проте, правило скасовується, якщо мова йде про використання мережі в освітніх цілях. Також доступ залишається в дітей з особливими освітніми потребами.
Водночас, остаточне визначення порядку використання згаданих ґаджетів залишають на рішення директорів шкіл та батьківських органів самоврядування.
Законопроект розроблено з метою допомогти дітям зосередитися на заняттях, навчитися спілкуватися один з одним і скоротити використання соціальних мереж. Також заборона на використання ґаджетів із доступом до мережі інтернет дозволить скоротити випадки інтернет-боулінгу, а також остаточно вирішить питання з крадіжками дорогих апаратів.
Витяг із пояснювальної записки до законопроєкту
Щодо виділеного фрагменту, то, схоже, наші депутати ще не до кінця вивчили, як саме пишеться слово «булінг». Ну, або їм просто не подобається мережева версія боулінгу, хто їх там знає.
Ну добре, досить докопуватися до одруківок в офіційних додатках до законопроєктів, які претендують на визнання на законодавчому рівні, чого це ми насправді. У будь-якому випадку, повернемося до самого проєкту закону.
Як інші «корисні наслідки» в документі вказано наступне: «боротьба зі значною частиною недоброзичливості, що спостерігається в закладах (рекет, злодійство, домагання) та обмеження наражання на найменші шокуючі, жорстокі чи характерні зображення». Щодо першого з цих двох пунктів є питання в логічності. Очевидно, мова йде про те, що «хтось побачить ґаджет, та захоче відібрати», чи щось типу того. Але! Якщо ж залишається використання «в освітніх цілях», то який сенс від усього цього взагалі, бо побачити, оцінити, захотіти можуть і цей час?
Окремо згадаємо, що учні й без того зобов’язані під час занять зосереджуватися на предметі та завданнях вчителя. Це все можна знайти хоча б у статутах шкіл, не потрібно навіть шукати закони. Відповідно, що це й так стосується ґаджетів, оскільки це не пов’язано з навчальним процесом (окрім випадку дозволу вчителя на використання). Питання: а що, взагалі-то, змінює цей законопроєкт?