Netflix не дуже квапиться перекладати назви своїх проєктів різними мовами, тож говорити про «офіційний» варіант назви українською ми й не можемо. Фільм Outside the Wire в мережі позиціонують як «За межею», «Треба відступати» чи «Смертельна зона», але поки будемо притримуватися оригіналу.
Основна інформація
Картина вийшла на Netflix 15-го січня. Увагу української спільноти він привернув тим, що це перший художній фільм, у якому на старті присутній офіційний дубляж нашою рідною мовою. До цього цим могли похизуватися тільки декілька мультфільмів та документалка про наш Майдан «Зима у вогні».
Дублюванням картин на Netflix з минулого року займаються студії Postmodern та Tak Treba Production. Тепер чекаємо, що надалі кількість фільмів з українським дубляжем значно побільшає.
Режисером фільму виступив Мікаель Гофстрьом («План втечі»), а сценарій писали Роб Єскомб (раніше створював сценарії для відеоігор) та Ровен Етейл (Way Down, «Повстання»). Головні ролі у фільмі виконали Ентоні Макі (Сокіл у фільмах Marvel) та Демсон Ідріс («Снігопад»). Також у кадрі з’являлися Емілі Бічем («Малюк Джо»), Майкл Келлі та Пілу Асбек (Еурон Ґрейджой із «Гри Престолів»).
Фільм позиціонують для аудиторії від 16 років через жорстокість та лайку. Жанрів вказується багато, але виділимо «наукова фантастика» та «бойовик».
Коротко про сюжет
Події відбувається в недалекому майбутньому. В Україні йде «громадянська війна» — «Красні» бойовики за підтримки Москви намагаються зробити нас частиною Росії. Американські миротворці ведуть бойові дії за допомогою людей та роботів, аби запобігти цьому.
У центрі сюжету якраз представник армії США — оператор безпілотника Гарп, який сидячи за пультом керування порушує наказ «почекати», та підриває двох людей власної армії, аби не дати ворогу вбити всіх інших. Керівництво самоволу не підтримало, а тому вирішило відправити його на передову, аби він зрозумів цінність людського життя.
Там він потрапляє під командування капітана Лео, який виявляється дроїдом нового покоління, що здається навіть більш людяним та чутливим, ніж сам солдат та всі навколо. Разом вони намагаються знайти лідера «Красних» — «Грозу Балкан» Віктора Коваля, який хоче знайти та використати ядерну зброю, що має бути захована десь на території України та Росії. У пошуках головним героям допомагає лідер українського опору Софія, яка одночасно з цим керує притулком для дітей-сиріт.
Розповідати далі буде вже надто «спойлерно», тому коротко опишу, що на вас чекає. Сюжетні повороти у фільмі часом доволі несподівані, але трохи заплутані та розтягнуті. Сам собою сюжет доволі банально відтворений, та шматками накладається на інші відомі бойовики, типу того-ж «Термінатора», і справа тут не тільки в тому, що й там, і там у центрі сюжету роботи.
Фактично, декількома словами описати це можна так: доволі посередній сюжет, але з непоганими поворотами та не до кінця розкритою заплутаністю.
Що там з Україною?
Тут авторам стрічки можна виказати респект — до деталей, пов’язаних з Україною, вони підійшли відповідально. Звичайно, є деякі нюанси, але поки сконцентруємося на плюсах.
Не дивлячись на те, що зйомки проходили в Угорщині, на майданчику вдалося майже повністю відтворити дух «України в стані війни». Під час деяких сцен ви можете побачити купу написів та вивісок з українськими назвами та гаслами, на стінах видно написи «Крим — це Україна» та «Слава Україні», новини на екранах табору внутрішньопереміщених через війну осіб звучать українською тощо.
Окремо варто зазначити і фонові голоси. Оскільки події відбуваються в Україні, то хотілося б дійсно чути чисту українську мову. Так і вийшло. Наприклад, місцеві чистою нашою мовою відправляють американців «додому». Деякі бойовики спілкуються між собою також українською.
Проте, є й недоліки. Найбільшу увагу звернути на невідповідність промов деяких бійців українського опору. Справа в тому, що часом вони говорять словами, що зараз можна почути з рупорів російської пропаганди. От це вже не добре.
Ще з плюсів — у фільмі чітко окреслюється розуміння дій Росії по відношенню до України. Наприклад, в одному з моментів, коли описується теперішній стан речей, капітан Лео каже, що бойовики хочуть за підтримки Москви зробити Україну частиною Росії, на що Гарп відповідає «Як і колись». Пряме відсилання до теперішніх подій на сході нашої країни.
Щодо розбіжно наведеної мною цитати та того, що вибачите на скріншоті, тут усе доволі просто — у багатьох моментах субтитри українською розбігаються з дубляжем. Звичайно, сенс у них всюди абсолютно однаковий, але якщо ви збираєтеся дивитися одночасно з озвученням та субтитрами, то це може викликати деякий дисонанс.
Тож, чи варто дивитися?
Якщо ваша мета — побачити, як показують Україну в іноземних фільмах, оцінити ступінь відповідності фактам та просто віддати шану непоганим згадкам про нас (чи навпаки, покритикувати за розбіжності) — тоді, безумовно, так. Якщо ж ви прагнете просто вибрати для себе найкращий бойовик для перегляду під час відпочинку — тут ситуація складніша.
У фільмі на вас чекає чимало екшну, сюжет, що дуже стрімко розвивається, перекидаючи вас з однієї своєї частини на іншу, та показ складного процесу усвідомлення цінності людського життя. Історія трохи банальна своєю ситуацією типу «кнопкодава відправили на передову», але зі своїми смаколиками. Ідея брехні тут показана в усіх її проявах, бо брешуть усі, і вам тут не потрібно вгадувати, хто ж щось приховує, а саме здогадуватися, чиї «скелети в шафі» найстрашніші.
