Geek.Informator.ua До сайту

Коли повернуться концерти, фестивалі та спортивні змагання?

Нещодавно газета The New York Times зібрала за одним столом багатьох відомих медичних експертів. Тема дискусію за круглим столом була не стільки про коронавірус, скільки про методи виходу з економічної кризи після подолання епідемії.

Учасники конференції вважають, що одного рецепту для всіх країн немає.

Так, люди вмиратимуть, якщо ми відкриємо [публічні місця], але якщо ми їх не відкриємо, наслідки будуть настільки серйозними, що в нас по суті не залишиться вибору.

Якщо ми продовжимо карантин, почне помирати багато молодих людей, бо їм не вистачатиме їжі та інших базових речей. У різних країнах жертвуватимуть різним.

Пітер Сінґер,

професор біоетики Принстонського університету

Бідні країни намагатимуться якомога швидше відновити активність підприємств. Першими відкриються заводи та будівництва, де люди мають змогу дотримуватися дистанції, згодом — ресторани й кафе, якщо вдасться розсаджувати відвідувачів на достатній відстані один від одного. Можуть запрацювати навіть кінозали, якщо їх регулярно дезінфікуватимуть, а місця продаватимуть через одне чи два. Проте ті заходи, що збирають велику кількість людей, відкриються останніми.

Великі зібрання — конференції, концерти, спортивні заходи… Коли люди зараз кажуть, що вони переносять свої конференції або випускні на жовтень 2020 року, я не розумію, з чого вони взяли, що це реальна можливість.

Такі речі повернуться останніми. Реалістичний варіант — не раніше осені 2021 року.

Зік Емануель,

директор Інституту трансформації медицини, Пенсильванія

Про реальні наслідки пандемії людство дізнається лише через 5 років, коли з’явиться відповідна статистика. Однак вже можна сміливо припускати, що тривалий карантин зменшить відсоток смертності серед молодих людей, адже їхня загибель часто пов’язана з дорожньо-транспортними пригодами. Що стосується суїцидів, то експерти вважають, що їхня кількість може як зрости — через постійне відчуття пригніченості — так і знизитися — завдяки згуртованості людей. Однак, багато хто втратить психологічну допомогу, наприклад церкву чи групи підтримки. Також цікаво, що навчання в школах та університетах, найімовірніше, буде опційним як для учнів, так і для вчителів.

Думаю, у нас у результаті з’являться паспорти імунітету. Можливо, електронні. Бо ми хочемо бути впевненими, що в наших вчителів є імунітет. Те саме стосується працівників госпіталів або центрів для пристарілих.

Зік Емануель,

директор Інституту трансформації медицини, Пенсильванія

Також епідемія Covid-19 може вплинути на рівень свободи в багатьох країнах світу. Уряди деяких держав можуть посилено стежити за громадянами, і не факт що після завершення епідемії, вони так легко відмовляться від цього. Хоча варто визнати, що відстежування місця знаходження за смартфоном дало свої результати — у Південній Кореї в такий спосіб вдалося уповільнити хід епідемії, швидко ізолюючи всіх, хто недавно контактував із новими зараженими.

Я думаю, більшість людей, щоби зберегти здоров’я під час пандемії, будуть готові пожертвувати значною частиною своєї приватності. Уряд за правом може отримати додаткову владу, щоби розібратися з цією заразною хворобою. У деяких випадках ця влада може стати важливішою, ніж права окремих людей.

Я думаю, ми вчинимо нерозсудливо, якщо не скористаємося технологіями, щоби зупинити пандемію, і так — відстеження контактів дійсно критично важливе.

Але ми повинні бути впевненими, що під кінець кризи наша країна не перетвориться на місце, де ми не захочемо жити.

Ваніта Ґупта,

колишня очільниця департаменту з прав людини Міністерства юстиції США

В Україні карантин запроваджено до 24 квітня. Однак, його можуть і продовжити — усе залежатиме від динаміки кількості заражень.